Украинская баннерная сеть

Головна сторінка сайту

Гостьова книга

Хто ми? Прочитайте и взнаете!

Перелік рубрик у газеті:)

Перша сторінка газети

Рубрика "Хата-читальня"

Рубрика "Київський Мішок"

Рубрика "Стрибки з мішка"

Рубрика "Альма Матер"

Рубрика "Смішки з мішку"

Рубрика "Тусовка"

Рубрика "Культура"

Рубрика "Великі таємниці світу"

Рубрика "Кінорубікон"

Рубрика "Смачьненького"

 

 

©E-mail: web-mastera

 

Як часто ви ходите на виставку? ... Знайдіть хвилину і прочитайте наступний матеріал, а потім знайдіть півтори години і відвідайте виставку антропологічного живопису Олексія Аполлонова, що проходить в Галереї РА . І проходить вона в зручний час (з 11.00 до 19.00 по буднях до 21.02.01), і адреса галереї відома (Б.Хмельницького 32),
 і потрапити на неї ви можете абсолютно безкоштовно.

ДОСЛІД ТІЛА 

Зі стін сліпо споглядають повз нас великі, байдужі, немов стужавілі обличчя, поруч з ними височать грубо окреслені голомозі постаті відлюдників, зосереджених, глухих і безмовних, які скоцюбилися у химерних викривлених ваннах або вільно розкинулися в таких самих химерних викривлених фотелях. Схоже, тут зупинилися чин та час, і панує саме лише отерпле чекання. А водночас перед нами розгортається напружена драма, варто лише почути її густий голос у нашаруваннях щільного й важкого живопису. Драма інтелектуальна, але насамперед — суто пластична

Художник знову і знову вперто «досліджуює» як взагалі можна намалювати тіло і чи можливо взагалі його сьогодні намалювати, щоразу переймався аж ніяк не трансцендентними питаннями, а, либонь, розв’язував суто технічні, «ремісничі», завдання — вони ж бо нині (і завжди) є завданнями власне творчими. Звісно, річ не в тім тільки, як домогтися, щоб ритмічна конструкція жирних ламаних ліній і плям жовтогарячого марсу або червоного сурику на холодному зеленому чи синьому тлі утворювала виважену композицію, де людина читає книгу, сидячи просто в порожнечі, або наче нависаючи над собою, скоцюбилась у замкненому контурі ванни. Мабуть, важливіше, що постаті ці виникають і виникають на полотні саме тепер, коли вже невідворотно, здавалося б, підважено самі підвалини фігуративного мистецтва,— мистецтва, по суті своїй антропологічного й антропоцентричного. Тобто наш художник, той самий автор, що нібито давно «помер і похований», попри все воліє промовляти до нас особисто й особистісно, послуговуючись прозорою і чітко артикульованою риторикою гуманістичного письма. То ж хай зі стін сліпо споглядають повз нас байдужі стужавілі обличчя і височать грубо окреслені голомозі постаті відлюдників, зосереджених, глухих і безмовних, які скоцюбилися у химерних викривлених ваннах або вільно розкинулися в таких самих химерних викривлених фотелях. Ми свідомі того, що все це — лише анатомічний театр і робота сучасного дослідника, який заходиться коло макрокосму людського тіла, щоб спостерігати мікрокосм людського буття.

Отже, людське тіло під поглядом сучасної людини: його обриси як межа взаємопереходу особи та простору, авантюра пластичної ідеї, що її відбивають призми традицій від Караваджо до Руо й від Мікеланджело до Бранкузі, метаморфози виникнення і зникнення, діалектика перетворень тілесного на інтелектуальне, фізичного на метафізичне, окремого на універсальне й навпаки — ось короткі тези живописних студій Олексія Аполлонова з нарисної антропології початку цього тисячоліття.

Андрій Мокроусов

Hosted by uCoz