|
Нехай вас
не дивує, що чергова розповідь про
ВУЗ починається із терміну. Хоча
доречніше було б почати з першого
погляду. Ззовні будівлі
красувалася вивіска “Київський
Національний університет
культури та мистецтв”. Та і про те,
що це ВУЗ можна було здогадатись з
кількості студентів, що сновигали
біля нього, хоча вже була 17-та
година. Але найцікавіше було
попереду. Я йшла туди з бажанням
побачити когось із діячів естради
чи мистецтва, але опинившись в
холі, я сама відчула себе зіркою.
Євроремонт (особлива увага:
кімнати WC), безліч дзеркал (навіть
у ліфті), м’який куточок, 4
кафетерії, в тому числі один
літній та один з комп’ютерами (підключеними до
Internet), а також бібліотека,
обладнана вищезгаданими машинами.
І не зважаючи на все це – люди там
вчаться.
Хореографічне
мистецтво, менеджмент соціально-культурної
сфери, музичне мистецтво та
багато інших кафедр готують
спеціалістів усіх профілів що так
чи інакше стосуються культури. А
тепер повернімося до Public relations. Це
не лише одна із спеціальностей, а
й життєвий приклад того, як із
нікому не відомого ВУЗу зробити
знаменитий.
Адже зараз кожна “зірка”
чи то, “зірочка”, вважає за
необхідність мати диплом КНУКіМ.
Та і викладацький склад
підбирається найвищого класу. А
не подобається викладач – вказуй
причину і його замінять. Тому,
напевно, з викладачами і
укладаються річні контракти.
Тобто, вчитися можна. Крім того,
кожне свято не проходить без
концертної програми, на якій
виступають зірки естради (вони ж -
студенти). І у цьому заслуга
Михайла Михайловича Поплавського,
ректора, який зумів на практиці
застосувати теоретичні знання
Public relations. Кожен може мати свою
власну думку про “ректора, що
співає”, але студенти КНУКіМ
завжди пам’ятають про Михайла
Михайловича і те, що він для них
зробив. Це важко забути. Адже
дзвінок в університеті музичний.
Приємно, коли тебе на пару кличе
мелодія “Юного орла”…
Liebe |
